Менi Небо дарувало: очi синьо-сiрi....

***************************************

Менi  Небо  дарувало: очi синьо-сiрi.

Мое  серденько  злiтало - у бескрайнiй вирiй.

А волоссячко  я  мала, як у полi жито.

Та хiба ж ранiше знала, що так тяжко жити?!

Двадцять рочкiв пролетiло! - Два десятки рокiв!

Жити  радiсно хотла! Так i було, доки

не напав, тихенько, ворог – почав шматувати

Батькiвщину! - Рокiв з сорок не буду спiвати.   

У дитинствi  вiдспiвала  - пiсням вчила Мати…

Батькiвщину рiдну мала! Батькiв cвоiх, хату!

Лютий ворог, зненадська, напав на родину…

Де ж те військо  козацьке, у тяжку хвилину?!

Посiяли, помiж нами, злi вороги, ворожнечу.

Роздiлились  таборами, подiлили речi ...

Подiлили  землi нашi, роздiлили мову ...

Сваряться, мов дiти малi,  знову та й знову ...

Ворожина  той - безжалiсна, хитра  лисиця!

Що  робиться, ой-йой-йой! Може, менi снитья?!

Двадцять  рокiв наснилися? Чи то, дiйсно - життя?

Та  ви що, показилися, йдучи  в небуття?!

Схаменiться! Проснiтеся, брати  РОДу, та кровi!

Хай Iм’я Творця свiтеться в  серцях у Любовi!

*******   / 11.07.2012 р. /

Люди! Мої люди! – Народ України!

******************************************

Люди! Мої люди! – Народ  України!
Скоро! Скоро буде у пошанi людина!
Сяятиме Правда! Кожному – росплата!
Розкриється кривда – на брехню багата.
Кожен буде мати те, що заслуговує.
Пiде горе з хати! Гоу-є! Гоу-є!
Зацвiтуть садочки, Сонечко зiгрiє.
Донечки, синочки здiйснять нашi мрiї!
Нема таких гарних, як нашi дiвчата!
Шукаєте марно, хлопчата, хлопчата!
Та й  хлопцi, в  нас гарнi! Дивись: якi очi!
Не встояти! – Марно! Дивитись в них хочу!
В них: небо блакитне! В них Пращурiв сяйво!
В них квiточка квiтне! Питяннячко? – Зайве!
У свiтi не бачив таких краєвидiв?!
Нема таких, наче! Ти бачiв? - Не видiв!
*******   / 12.07.2012 р. /