Дайте місце депутата!

***************************************************

Так  просила, так  благала  жiночка  в  країнi,

Колись, так  голосувала:  за «свободу». Нинi

Понаїлась, бiдолашна,  «незалежностi»  тої.

А  тепер то ж  рве, та  нудить  iї! От  такої?!

Жила  гарно,  на  зарплату, боргiв  же не  мала.

Мусить, нинi, пiдпирати, кiлком, хату! Знала  б:

«Незалежнiсть» дарували, що б замазку гризти!

Жебракує  бiдолажна, що  би  щось  поїсти ...

Просить  «мiсце  депутата, та  його  зарплату»;

Каже: «Мушу  пiдпирати,  кiлками,  я  хату….»!

Заберiть  таку  «свободу», повернiть  залежнiсть!

Я, ж не знала того броду, в якiм слiз безмежнiсть.

Ось  тепер  би  менi  трохи  залежностi  б  тої!

Пiдбираю,   нинi  ж,  кріхти   долi    такої ...

Чи дурна булла – просила: «Незалежностi хочу»!

Розум, де  тебе  носило?! Були  сплющенi  очi?!

Бачили   вони, що  брали?! – Їжте - повилазить!

Українцi, що  ж  ви  мали?! Панiвства  вiдразу?!

Завжди  ж  були пiд панами, не тiльки сьогоднi!

То  ж,  чому   ви,  батраками,  ходите  голоднi?!

З  комунiстами  погано? Зараз  кращє  жити? -

З  доллярами  пiд  ногами,  брудну  воду  питии?

Мабуть, треба  цiнувати  зараз  те, що  маємо!

Як  казали  моя   Мати: як  малята,  граємось.

А  життя  ж, воно  проходить: роки, за   роками!

Ось от так  воно й виходить: були  й  є  батраками!

Доки  ж,  розуму  набрались, життя  й промайнуло!

То  колись  було – пишались  набуттям   минулого!

*******   / 10.07.2012 г. /

*