***************************************************
Так просила, так благала жiночка в країнi,
Колись, так голосувала: за «свободу». Нинi
Понаїлась, бiдолашна, «незалежностi» тої.
А тепер то ж рве, та нудить iї! От такої?!
Жила гарно, на зарплату, боргiв же не мала.
Мусить, нинi, пiдпирати, кiлком, хату! Знала б:
«Незалежнiсть» дарували, що б замазку гризти!
Жебракує бiдолажна, що би щось поїсти ...
Просить «мiсце депутата, та його зарплату»;
Каже: «Мушу пiдпирати, кiлками, я хату….»!
Заберiть таку «свободу», повернiть залежнiсть!
Я, ж не знала того броду, в якiм слiз безмежнiсть.
Ось тепер би менi трохи залежностi б тої!
Пiдбираю, нинi ж, кріхти долi такої ...
Чи дурна булла – просила: «Незалежностi хочу»!
Розум, де тебе носило?! Були сплющенi очi?!
Бачили вони, що брали?! – Їжте - повилазить!
Українцi, що ж ви мали?! Панiвства вiдразу?!
Завжди ж були пiд панами, не тiльки сьогоднi!
То ж, чому ви, батраками, ходите голоднi?!
З комунiстами погано? Зараз кращє жити? -
З доллярами пiд ногами, брудну воду питии?
Мабуть, треба цiнувати зараз те, що маємо!
Як казали моя Мати: як малята, граємось.
А життя ж, воно проходить: роки, за роками!
Ось от так воно й виходить: були й є батраками!
Доки ж, розуму набрались, життя й промайнуло!
То колись було – пишались набуттям минулого!
******* / 10.07.2012 г. /
Супер-смешно! Понравилось.)))
ОтветитьУдалить