Нiч така зоряна….

******************************

Рясно   розсипав   зiрки - дiаманти

Майстер,  Малюючий  небо,  вночi.

Рiд  наш,  завжди  зберiгає  Оранта.

Мати, нас  житии, в Любовi, навчi!

Скибочка  мiсячна  сяє  лiхтариком -

Ось, випливає   повiльно,  з-за  хмар ...

Це  Подарунок: кохання  нiч,  з  Яриком,

Яночцi! – То - божий  Дар!

Оком  Всебаченним, наш  Невимовний

Дивиться   зверху,  на  Землю, на  люд ...

Дiток   кохає    своїх,  безумовно!

Зоряне  Небо,  для  них,  тiльки  тут!

 «Ти – моя  люба!  Серденько  моє»!-

Парубок   тихо   коханiй   шепочє….

«Ти  не  кохаешь  мене»? – «От  такої»!

Серпень,  дарує   коханим  спiв  ночi.

«Ти  мiй  коханий,  у  свiтi   єдиний»!-

Каже  дiвчінонька, дивлячісь  в  очi.

Музика  Сфер,  у  Гармонiї,  лине….

Всесвiт,  навколо,  для  них,  тої  ночi!

*******   / 11.08.2012 р. /