З Місяця - душа котяча.

З Місяця - душа котяча.
******************************
Ходить   Котик   бiля   хати;
кличє  дiток: спать  лягати.
Ось, вiн  на порiг присiв,
казочку  замуркотiв ...
“На Землi нiхто не знає,
що  котячє  плем”я  має
свiй  окремий, власний дiм,
як i люди! Рiч у тiм:
земна куля - дiм людини,
та  всiлякої  тварини ...
Тут  з’являються  на  свiт
людськi  душi, звiрiв ... Кiт -
вiн  планету власну має! -
Звiдти  ж  i  душа  злiтає
до  людей - на  Землю  цю,
всих котiв - вiд  Мiсяцю! -
Душі, майже, всих  котiв!
Звiдти  теж,  я  прилетiв.
Ось, ти, мабуть, помiчаєш:
що  коли  котiв  ти маєш,
то  поводяться  вони
так, бажають як самі ...
Що  кiт  хочє, то й  i  робить;
куди  хочє - туди  й  ходить. -
Не  за  нАказом  людини,
вiд  мишей  звiльня хатини.
То ж й собака - друг людини!
Пiдкоряється  тварина
чоловiчому  наказу -
викона  приказ  вiдразу!
А коти - тi  вiльно  ходять:
то  виходять, то  приходять
лишень, як  самi  захочуть;
сплять  у день, полюють з ночi”.
То ж вночi, як Мiсяць сходить,
всих котiв, неначє зводить
вiн  до себе, як магнiтом -
притягує  своїм  свiтлом.
То ж,  душа  моя  - кота,
вдень,  до  мiсяця  лiта!"...
Тiлом,  вдень,  кiт, начє спить,
а  душа  ж  його  летить,
аж до Мiсяця - до дому. -
В iншiм тiлi, живее в ньому
на  поверхнi - не  побачиш -
Мiсяць  їх  ховає начє.
От, як тiльки  засинаю,
тiлом,  тут  вiдпочиваю.
А  до Мiсяця душа,
майже, миттю  вiдлiта!-
Скорше  промiня летить
Свiтла, за єдину, мить!
Мiсяць - то є дiм  котячий!
У ночi,  коти все бачуть
дуже  добре. Свiтить  їм
їх  котячий рiдний дiм.
То  ж, душа котяча  має,
як до дому потрапляє,
інше  тiло - форму iншу -
теж  тварини, тiльки  бiльшу.
Особливi  цi  iстоти!
Та  вони  щось  мають  проти -
проти  нас - земного  людства.
Мають  на Землi  рiдство,
Серед  деяких  людей.
Мають  декiлька "iдей":
скористатись  як Землею;
як  оволодiти  нею?!
Бо Земля – це  кращiй дiм . -
Хочуть  володiти  ним!
В норах там, вони живуть.
Цiлiї  мiста  будують!
У пiдгрунтi Мiсяця,
все  життя  їх  мiститься!
До Землi вони лiтають,
ще  й  тому, що добре знають,
що їх Мiсяць вже не годний,
для  життя, на нiм. Природний
вiдбувається  процесс
вiдмирання ...  Зовсiм  щез
весь  життєвий  той  запас,
на  Землi що  є  у  нас!
Там підтримує життя їх
еманація від хворих -
на Землi тут є подiбна ...
Ось, вiд того, очевидно,
що коти людей “лiкують” ...
енергiю аккомулюють -
забирають,  поступово,
перетворюють - на нову,
що для їх життя придатна. -
Кожна  кiшка на це здатна!
Є коти, що дуже добрi. Злi -
“агенти”  на  Землi!..”...
Ось  таку  незвичну  казку,
муркотiв  той  котик  Васку .
Поки  котик  муркотiв,
надихнув  вiн  дiткам  снiв!
Сплять  i  бачуть  у  вi  снi
Дiтки  тi,  казковi  сни!
Ось  i  ти, моя  дитино,
Засинай!... Котра  година?
Час - у лiжечко, та  спати! -
Рано вранцi  нам  вставати!
Спи, малюк  мiй, засинай!
Спи, мiй  котик! Баю - бай!..
******* / 4.07.2010 р. /
Теги: Украiнська казка